ПРОЦЕС ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

 
 
 

З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЬ…

   

На початку діяльності органів статистики Буковини для обчислення використовувалися в основному рахівниці та інші прості механічні засоби.
Рахівниці були знайомі людству ще з часів Стародавньої Греції і Стародавнього Риму під назвою абак, розрахунки на якому виконувались пересуванням кісточок.  
       

У 1623 році була винайдена логарифмічна лінійка, її автором був англійський математик Едмонд Гантер, а удосконалив – Вільям Отред. Логарифмічні лінійки мають довге життя: від 17 століття і до нашого часу. 
       

Але ні рахівниця, ні логарифмічна лінійка не забезпечували механізацію процесу обчислень. Тільки починаючи з 1940-х років розпочалась робота з механізації статистичного обліку. Усі розрахунки, які в той час проводились на рахівницях, почали проводити на арифмометрах «Фелікс». Їх випускали з 1929 по 1978 роки і вони були найбільш розповсюдженими в органах статистики.
 
       


У 50-х роках механізація обліку і обчислювальних робіт проводилась на базі табуляторів. Зокрема в статистичному управлінні області використовувались табулятори Т5М та Т5МВ. Носіями інформації для них слугували перфокарти.

Табулятор
– це електромеханічна машина, призначена для автоматичної обробки числової і літерної інформації, записаної на перфокартах, з отриманням результатів на паперовій стрічці або спеціальних бланках. Табулятори застосовувалися для обробки масивів інформації до того, як стали широко використовуватися електронно-обчислювальні машини.

       


Необхідно зазначити,  що  поштовхом  до активізації  робіт із механізації  обліку та звітності стало рішення уряду про централізацію обліку в Центральному статистичному управлінні (ЦСУ). Активно почали проводитися роботи з централізації  звітності галузі сільського  господарства. Було централізовано звітність з промисловості, капітального будівництва та інших галузей народного господарства. Значно зросли  обсяги  робіт,  і для  прискорення  опрацювання  даних  необхідний був подальший розвиток механізації обробки статистичної звітності.

       

З метою вдосконалення статистичних обчислень з 1 квітня 1959 року відповідно до листа ЦСУ СРСР від 26 лютого 1959 року №07-05-649 при статистичному управлінні була організована машинолічильна станція (МЛC).
 
       
 

МЕХАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ В 1960-1980 РОКАХ

 
       
У 1966 році обробка і випуск статистичної інформації вже були механізовані в усіх районах області шляхом створення машинолічильних станцій.
Відповідно до розпорядження Ради Міністрів від 23 березня 1971 року № 507 і наказу Центрального статистичного управління СРСР від 23 березня 1971 року № 580 на базі районних інспектур держстатистики і машино-лічильних станцій створюються районні інформаційно-обчислювальні станції, через які статистичне управління області здійснювало свою діяльність.
У цей період органи статистики області беруть на себе функцію розробки первинної облікової документації централізованих бухгалтерій бюджетних установ, колгоспів і радгоспів, інших підприємств та організацій.
Для обчислення інформації використовуються бухгалтерські текстові машини «Аскота 170/55». Вони були призначені для виконання складних табличних робіт із великою кількістю граф і рядків, що вимагало запису тексту, виконання додавання та віднімання як по горизонталі, так і по вертикалі. На них обчислювалися як первинні, так і зведені дані. За допомогою цих машин можна було виконувати різні арифметичні операції.  
       
При роботі на машинах «Аскота» облікові дані переносилися з документа на перфокарти. Перфокарти сортувалися за окремими показниками на сортувальній машині та закладалися в дублюючий перфоратор. За допомогою спеціальної програми, що розроблялася працівниками інформаційно-обчислювальної станції, виконувалась роздруківка окремих відомостей. Потім машина виконувала запрограмовану роботу – друкувала табуляграму.
Використання таких машин та додаткових пристроїв значно розширювало можливості механізації обчислювальних та облікових робіт, підвищувало продуктивність праці працівників. Так, станом на 11 січня 1972 року на обліку в статистичному управлінні знаходились:
- табулятори Т5М та Т5МВ;
- перфоратори П80-6, П80-6/ІМ, ПД45-2, ПД45-2/ІМ, ПІ80-45-І, ПІ80-У;
- сортувальна машина РПМ80-2М;
- фактурна машина ФМЕ-Ш/6;  
-бухгалтерські машини Аскота 170/55, Аскота-114 та 117;
-електронно-обчислювальні клавішні машини (ЕКВМ) «ЕЛКА» та «Іскра»;
-обчислювальна машина «Зоемтрон-220» та інші додаткові пристрої.
       
У цей період очолював МЛС Третяк М.А. (1967-1971).
       

Найбільш інтенсивний період розвитку інформаційно-обчислювальної системи припадає на 70-ті - початок 80-х років.

У цей період споруджувалися приміщення для обласних обчислювальних центрів (ОЦ) та районних інформаційно-обчислювальних станцій (центрів).

Приміщення будувались за типовими проєктами. Відповідно до наказу ЦСУ при Раді Міністрів Української РСР від 27 квітня 1970 року № 229 у Чернівецькій області планувалось збудувати три таких приміщення - у місті Чернівці, Заставнівському та Кельменецькому районах.

У місті Чернівці в 1972 році на вул. Леніна, 249-а (теперішня вул. Головна) розпочинається будівництво приміщення для обласного обчислювального центру, яке завершиться в 1978 році.

       

У кінці 1973 року для можливості здійснення більш сучасної обробки статистичної інформації в статистичне управління надходять перші електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) другого покоління «Мінськ-32» та «Целлатрон».

       

Електронно-обчислювальну машину «Целлатрон» встановили в приміщенні статистичного управління на вул. Лермонтова, 7 (теперішня вул. Кохановського). Установку і налаштування проводили спеціалісти з Німечини. А от для розміщення електронно-обчислювальної машини «Мінськ-32» орендували приміщення 5 поверху Чернівецької рукавично-трикотажної фабрики на вул. Комарова, 1, оскільки «Мінськ-32» займав площу в 100 кв метрів. За допомогою цієї ЕОМ можна бало виконувати до п'яти тисяч елементарних операцій у секунду. Оперативна пам’ять ЕОМ  була побудована на феритових сердечниках для запам’ятовування 6–8 тисяч чисел. Для зберігання і обробки інформації застосовували магнітні диски та магнітні стрічки, які могли зберігати кілька мільйонів чисел. Введення інформації здійснювалось через перфокарти і перфострічки, а також із магнітних стрічок. Розмір магнітного диску був досить великим, його діаметр складав 50 см і товщина 15 см. На дисках знаходились програми і здійснювалась обробка.

Розвиток обчислювальної системи, оснащеної ЕОМ типу «Мінск-32», поетапний перехід на електронні машини третього покоління; нако­пичений досвід збору і обробки інформації; методологічна єдність різних видів народногосподарського обліку, який органічно поєднував оперативний, бухгал­терський облік і статистику, забезпечили на початку 70-х років сприятливі передумови для успішного створення автоматизованої системи державної статистики (АСДС).

       
       

На першому етапі створення АСДС мали вирішуватись такі завдання, як скорочення  строків збору, обробки і випуску статистичної інформації; удосконалення статистичних форм звітності; закладення  основи інформаційно-довідкових служб АСДС; прискорення  розвитку  обчислювальних центрів в областях.

Усі комплекси оброблялися централізовано і буди єдині для всієї системи органів статистики країни.
Основу першої черги АСДС складали комплекси електронної обробки статистичної інформації, які забезпечували переведення найважливіших статистичних  робіт на ЕОМ.

       

У лютому 1974 року відповідно до наказу ЦСУ СРСР від 31 січня 1974 року за № 63 машинолічильну станцію обласного управління статистики реорганізовано в Обчислювальний центр статистичного управління Чернівецької області, який очолював Тришенков П.О.

       

Структура Обчислювального центру на той момент була такою:

Відділ алгоритмізації та програмування економічних задач (АЛГЕК);
Бюро алгоритмізації та програмування статистичних задач (БАПСз);
Відділ експлуатації (ВЕ) комплексів електронної обробки інформації (КЕОІ);
Відділ підготовки даних;
Відділ оперативної поліграфії для розповсюдження статистичної інформації.

Відділ алгоритмізації та програмування економічних задач був новим для системи і був створений для написання програм, за допомогою яких можна було обробляти інформацію для сторонніх замовників. Керівником цього відділу було призначено Камінську В.М.

       

Введення в експлуатацію в 1978 році ОЦ в області дало можливість підвищити завантаження високопродуктивних ЕОМ, знизити вартість обробки інформації, централізовано застосовувати типові проєктні рішення, скоротити строки і витрати та розробку та застосування АСУ для багатьох абонентів області. Серед найбільших абонентів ОЦ можна зазначити «Чернівцігаз», завод «Гравитон», Цегельний завод №3, Чернівецьку маслосирбазу, рукавичну фабрику, телефонну станцію, централізовану бухгалтерію дошкільних закладів, районні хлібозаводи, Київський інститут автоматики та інших.

Для замовників розроблялись та експлуатувались КЕОІ з підсистем бухгалтерського обліку (заробітна плата, матеріальний облік, облік основних засобів, рух сировини та матеріалів на складі, відвантаження готової продукції), системи автоматизованого проєктування (САПР) та інші.

Графік роботи ОЦ був дуже напружений. Через значну кількість замовників відділ експлуатації, який очолювала Г.І.Глобина, працював цілодобово.

У відповідності з наказом ЦСУ СРСР від 6 серпня 1979 року № 580 на базі Заставнівської районної інспектури статистики та машино-лічильниої станції був створений Заставнівський районний інформаційно-обчислювальний центр, де була встановлена електронно-обчислювальна машина.  

       

ОЦ, оснащений найновітнішою на ті часи обчислювальною технікою, забезпечував збір, механізовану обробку і випуск статистичних матеріалів. У 1980 році Обчислювальний центр статистичного управління отримує 2 електронно-обчислювальні машини «ЕС–1022», які вже відносяться до четвертого покоління радянських ЕОМ з високою швидкодією та оперативною пам’ятю 512 Кб.

У 1983 році встановлена електронно–обчислювальна машина «ЕС–1036». У роботі цих машин також ще використовуються перфокарти, магнітні стрічки і магнітні диски.

 

       

Очолює ОЦ у цей період Король Л.І. (1984-1987).

   
       

Відповідно до наказу ЦСУ СРСР від 17 жовтня 1984 року № 671 Обчислювальний центр статуправління реорганізований у “Чернівціоблмашінформ” по м.Чернівці. Він забезпечував збір, механізовану обробку і випуск статистичних матеріалів та підпорядковувався статистичному управлінню у відповідності з його функціями і завданнями.

Згідно з наказом Держкомстату УРСР від 18 вересня 1987 року №32 на базі статистичного управління Чернівецької області і “Чернівціоблмашінформ” було створено Чернівецьке обласне управління статистики, до структури якого входив обчислювальний центр (ОЦ).

У 1988 році в обчислювальному центрі працювало 258 осіб.

У 1986-1990 роках передбачалось удосконалити організаційну структуру і технічну базу ОЦ шляхом використання як ЕОМ із високою продуктивністю, так і інтегрованих систем на базі міні- і мікро-ЕОМ, переходу до безперфораційної підготовки даних, розвитку систем телеобробки статистичної інформації, створення локальних мереж і автоматизованих робочих місць для економістів і статистиків.

       
 

КОМП’ЮТЕРІЗАЦІЯ В 1990-х РОКАХ

   
       

Із моменту незалежності України галузевий та адміністративно-територіальний принципи управління економікою зумовили відповідну структуру органів статистики, яка мала три рівні: районний (міський) відділ статистики (РВС); обласне управління статистики (ОУС); Держкомстат  України.

У районних (міських) відділах проводився збір і первинна обробка звітів від організацій. За деякими статистичними формами інформація узагальнювалась у розрізі галузей народного господарства та території і передавалась в ОУС переважно поштою або телетайпним зв'язком.

Телетайп - це електромеханічна друкарська машинка, яку використовували для простого текстового листування через найпростіший електричний канал.

       

ОУС здійснювало обробку одержаних від РВС зведених та первинних звітів. Інформація, що надходила з РВС, узагальнювалась за різними критеріями і передавалась до Головного обчислювального центру (ГОЦ) Держкомстату України.  Крім того, на районному та обласному рівнях формувались статистичні матеріали для керівних органів обласного та районного рівнів. Для передачі використовувались поштовий, телетайпний зв'язок та комутовані телефонні канали зв'язку.

Технічне забезпечення районного рівня складалось з клавішних обчислювальних машин, малих обчислювальних машин серії СМ-І 600. На обласному рівні і на ГОЦ  використовувались комп'ютери серії ЄС  ЕОМ  (1036,   І 045,  І 046).

Основні програмні засоби на той час - це мова програмування PL1, система  управління  базами даних (СУБД)  ADABAS  і деякі  програмні  пакети  спеціального  призначення. Такі програмні засоби забезпечували пакетний режим  обробки інформації, що не давало  необхідної  гнучкості  кінцевому  користувачу  при  роботі  з нею.

       

Початок 1990-х років характеризується бурхливим розвитком нових технологій обробки інформації на базі вже більш сучасної і не такої дорогої в обслуговуванні техніки, як ЕС ЕОМ використанням локальних та глобальних мереж, створенням баз даних.

Підприємства та організації з придбанням персональних комп’ютерів почали здійснювати обробку документів власними силами.

У той же час практично вичерпали свій ресурс ЕОМ серії ЄС. Відсутність запасних частин, високі ціни на електроенергію і великі обсяги її споживання при використанні старої  технічної бази призвели до неможливості підтримувати потрібний рівень функціонування інформаційно-обчислювальної системи області.

       

На той час у системі державної статистики не забезпечувались ідентичність і комплексність засобів обчислювальної техніки, бракувало необхідних незалежних ліній зв'язку, які дозволили б здійснювати міжмашинний обмін інформацією. Обчислювальну систему ЦСУ республіки значною мірою було оснащено морально застарілою обчислювальною технікою, існували проблеми в галузі програмного забезпечення.

       

Перед статистичними органами незалежної України постають нові завдання. Для проведення спостережень за змінами, що відбуваються в економіці та соціальному житті країни, своєчасного інформування керівних органів різного рівня необхідно мати розвинену інформаційно-обчислювальну систему.

У листопаді 1992 року у складі Чернівецького обласного управління статистики створюється відділ єдиної статистичної інформаційної системи, який очолює Камінська В.М., відділ експлуатації засобів обчислювальної техніки (Копельчук Ю.О.), відділ технічного обслуговування ЕОМ (Коробцев В.Г.), відділ проектування та програмування (Самойлова В.В.), які облаштовують ПЕВМ-ЄС-1840 і розташовують за адресою вул. Лермонтова, 7 (теперішня Кохановського).

Життя обчислювального центру добігає кінця.

       
 

 

   
       
       
       
       
       
 

 


© Головне управління статистики у Чернівецькій області, 2024
Дата останньої модифікації: 21/10/2024